Українська розвідка. Прадавні часи. Олександр Скрипник (Код: 1733)

Українська розвідка. Прадавні часи. Олександр Скрипник

Издательский дом «АДЕФ-Украина» в содружестве  со Службой внешней разведки Украины завершили работу над новой книгой по истории национальных спецслужб – «Украинская разведка. Древние времена».

В книге воссоздана картина зарождения и становления разведывательной деяльности на исконных землях  Украины в древние времена – от восточных славян и Киевской Руси до Гетьманской козацкой державы. Автор книги, исследователь истории разведки Александр Скрипник всесторонне анализирует события того времени  и стремится  в доступной форме донести их до читателя. Такми образом, наряду с исторической хронологией поданы  очерки, зарисовки, народные байки и легенды, украшенные ярким и богатым  иллюстративным материалом. В них оживают гости Киевских князей Влодимира Великого и Ярослава Мудрого, гетьманов Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницкого, Ивана Мазепы, Филиппа Орлыка та других козацких вожаков.

Это научно-популярное издание вместе с книгой «Украинская разведка. 100 лет борьбы, противостояний, свершений», которая увидела свет год назад и издана в том же стиле, составили своеобразный двухтомник, в котором воссоздана история украинской разведки  от древних времен до наших дней.

Подарочное издание в 2-х томах можно приобрести в футляре.

ISBN 978-617-7393-93-0
Видавництво: АДЕФ-Україна
Твердий переплет
Мова видання: українська
Год издания: 2020
Страниц: 320  
Формат: 170х242

Побачила світ історія української розвідки прадавніх часів. Це своєрідна спроба авторського прочитання історії української розвідки прадавніх часів і донесення її до широкого загалу у доступній формі із вкрапленням нарисів, народних переказів і легенд, обрамлених великою кількістю ілюстративного матеріалу.

У книзі відтворена картина зародження й становлення розвідувальної діяльності на теренах України у прадавні часи – від східних слов’ян і Київської Русі до Гетьманської козацької держави. Водночас нарівні з історичною хронологією у замальовках і художніх портретах оживають вивідувачі київських князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, гетьманів Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Пилипа Орлика та інших козацьких ватажків.

Це науково-популярне видання разом з книгою «Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь звершень», що побачила світ роком раніше,  склали своєрідний двотомник, виконаний у одному стилі.

Скрипник О.В. Українська розвідка. Прадавні часи. – Київ: «АДЕФ-Україна», 2020. – 320 с. : іл.

Українська розвідка. Прадавні часи. Олександр Скрипник. Від автора

Упродовж тисячоліть на нинішніх теренах України розвивався, укорінювався і набирав сил від щедрої життєдайної землі самобутній український етнос, дбайливо оберігав і розвивав традиції своїх пращурів, плекав рідну мову, віру, віковічні ідгали й цінності.

Цей цивілізаційний шлях розвитку був складним і тернистим. В усі часи він був сповнений постійної боротьби за виживання, почасти непримиренної і доволі кривавої, з чужинецькими загарбниками й поневолювачами.

Щоб вистояти у цій борні, лише військової доблесті, мужності й відваги було замало. Потребувалася ще проникливість, прозорливість, уміння вивідувати потаємні плани й наміри супротивників, вводити їх в оману, завчасно одержувати вісті про небезпеку, яка чатувала на кожному кроці, діяти на випередження.

Здавен у кожному племені, дружині, війську були люди, наділені такими особливими здібностями. У різні часи їх називали вивідачами, лазутчиками, сторожовим людом, просоками, пластунами. Легенди й народні перекази зберегли згадки про перевертнів і перекинчиків, які могли приймати подобу сокола, вовка або вужа і пробиратися непоміченими у ворожий стан задля вивідування необхідної інформації. Вочевидь в основі цих епічних історій лежали діяння реальних персонажів, наділених унікальними здібностями вправно повзати, швидко бігати, майстерно маскуватися, мати тострий зір, добру пам'ять, ясний розум - риси, притаманні прадавнім розвідникам.

У додержавні часи розвідувальна діяльність не мала чітких обрисів, велася спорадично, не систематично. На роль виконавців розвідувальних завдань щоразу обирали тих, хто найбільше підходив для цього, у залежності від ситуації. Постійного контингенту чи певної спеціальної служби не було. Лише зі становленням державного устрою і розбудовою регулярного війська розвідці надавали дедалі більшої уваги як невід'ємній складовій успіхів у військовому чи політичному протистоянні. Але для цього знадобилося не одне століття.

Водночас увесь шлях розвитку України-Руси був позначений застосуванням нашими предками різних елементів розвідувальної діяльності. Окремі епізоди таких дій із роками стали легендами і знайшли своє відображення на сторінках давньоруських літописів. А невдовзі, за часів Козаччини, розтолос про вправні дії розвідників із української землі розійшовся далеко за її окраїни і викликав неабиякий подив, а почасти й занепокоєння в очільників багатьох країн Східної і Центральної Європи.

3 плином історії усі ті прадавні елементи розвідувальної діяльності, специфічні надбання й навички уже в новій якості проросли, проявилися, викристалізувалися своїм неповторним ДНК у своєрідний генетичний код української розвідки за новітніх часів становлення й розвитку Української держави. Пізнання цього коду дає змогу знайти відповіді на багато запитань і є своєрідним ключем для пізнання національної ідентичності.

«Тож почнемо повість сію», як сказано в літописі «Повість временних літ», і спробуємо дізнатися, звідки пішла українська розвідка, де знаходяться її витоки і чиї імена навічно закарбувалися на скрижалях історії.